Що робити, якщо дитина не хоче вчитися?

Коли школяр саботує домашнє завдання, це не завжди лінощі, а радше — SOS-сигнал, який дитина виражає єдиним доступним їй способом — запереченням.

Тонкопій ЮліяТонкопій Юлія
11 хв

Коротко — що робити, якщо дитина не хоче вчитися:

  • З’ясувати реальну причину, а не списувати все на лінь;
  • провести діалог без тиску й осуду;
  • показати практичну користь навчання у реальному житті;
  • створити стабільний режим і середовище, в якому навчатися комфортно;
  • цінувати зусилля, а не лише бали у щоденнику;
  • адаптувати формат навчання до захоплень дитини.

Причини, чому дитина не хоче вчитися

Школярі постійно таке роблять — годинами відтягують момент, коли треба робити уроки, а підручники спричиняють у них таку ж реакцію, як у батьків — понеділковий ранок.

Перше, що спадає на думку — лінь. Та чи завжди саме вона є причиною, що дитина не хоче вчитися, якщо дорослі вигадали стільки цікавих слів, як прокрастинація, вигорання, фрустрація та інші.

Так чому ж дитина не хоче вчитися?

  1. У школяра немає внутрішньої мотивації
    Можливо, у нього згасла іскра допитливості. Або навчальне навантаження виснажило й мозок просто перейшов у «режим збереження енергії».
  2. Низька самооцінка
    У школі він/вона вже кілька тижнів не розуміє тему, а зізнатися соромно, і тепер прогалини наростають, наче снігова куля.
  3. Зовнішні фактори
    А іноді на фоні всіх тривожних подій у країні всередині крутиться ціла буря емоцій, яку вона не здатна розпізнати й висловити.
  4. Сучасний вигляд навчання не цікавий дитині
    Будьмо відверті: навчання майбутнього, описане в реформі НУШ фактично лише формується, тому дитина не хоче вчитися, адже має цікавішу альтернативу витрати часу: ігри, мультфільми, соцмережі…
  5. Предметні вподобання
    Гуманітарії й технарі. Цей поділ правдивий, тому одні діти надають перевагу математиці, інші — літературі, і часто ці схильності поєднати неможливо.

Практичні поради для батьків, якщо дитина не хоче вчитися

Невеличкий простий гайд батькам, які провели забагато часу роздумуючи над тим, що робити, якщо дитина не хоче вчитися.

Поспілкуйтесь відверто й чесно

Відкрита розмова допомагає знизити напругу й зрозуміти справжню причину небажання вчитися. Спробуйте просто поговорити — без допиту, нотацій та оцінок. Тоді навчання припиняє бути жахливим випробуванням, де дорослі очікують помилки, щоби підвищити голос.

Допоможіть знайти особистий сенс навчання

Коли дитина не бачить зв’язку між алгеброю і реальним життям, навчання перетворюється на порожній ритуал: зубри, здай, забудь. 

Можна застосувати інший підхід: ваша дочка мріє створити YouTube-канал мільйонник, але відмовляється вчити англійську мову? Вихід є. Покажіть порівняння в монетизації між україномовною та англомовною аудиторією.

Якщо гроші поки ніяк не викликають мотивації до навчання в дитини, шукайте сенс у побутових ситуаціях — опишіть майбутню відповідальність кожного підлітка. Що настане час, коли важливі справи доведеться вести самотужки. Колись треба буде розрахувати сімейний бюджет, написати грамотне резюме, надати собі першу допомогу, обрати зарядку, перевіряючи вхідну й вихідну потужність… Прикладів можна навести безліч.

  • І згадуючи про них, ми розуміємо, що багато з того, що ми не вчили в школі, насправді знадобилося б у дорослому житті.

Організуйте режим і комфортне середовище

Така порада буде корисною дітям, які навчаються дистанційно, у позакласному навчанні й виконанні домашнього завдання. І допоможе їхнім батькам.

Навіть найвмотивованіша дитина не зможе зосередитися, якщо навчання проходить то на кухні під гуркіт телевізора, то в кімнаті, де поруч лежить ігрова приставка. Дитині важко сконцентруватися, коли немає чіткого сигналу: пора вчитися.

Базові правила навчання вдома:

  • Стабільний розклад;
  • окреме робоче місце;
  • відсутність надто цікавих спокус, в основному — ґаджетів.

Коли дитина знає, що о 16:00 вона сідає за уроки, а о 17:30 вже вільна, навчання перестає бути хаотичною повинністю, яку можна завершити в будь-який момент. Вона стає керованою та обмеженою — менш обтяжливою.

Підтримуйте і хваліть

Коли дитина втратила інтерес до навчання, проблема іноді не в тому, що математика складна чи історія нудна, а в тому, що після кількох знецінень учень звикає чути критику у свій бік. Ця проблема стара, як світ. Дитячі старання ніби мають менше значення, адже надто часто зараховується лише гарна оцінка — і навіщо тоді намагатися?

А ви спробуйте інакше. Помітьте, що син сьогодні самостійно розібрався з важливим завданням, хоч і зробив помилку, відзначте, що дочка спробувала знову після першої невдачі, а не склала руки.

  • Хваліть не за 12 балів, а за те, що дитина старалася їх отримати, хоч і має у щоденнику 8.

Використовуйте сучасні методи й захоплення дитини

Спитайте себе: якби ваш улюблений серіал раптом став нецікавим, ви б не назвали себе ледачими, а просто б перестали його дивитися, чи не так? З дітьми й навчанням — аналогічна історія. Тільки вони не можуть поставити семестр на паузу й кинути школу.

Теперішні школярі, діти покоління Z, звикли споглядати динамічний контент. Текстові параграфи сприймаються важко — мозок не налаштований на такий формат після годин відео й ігор. Це явище назвали кліповим мисленням.

Боротися з ним марно, тому доцільніше буде ним скористатися.

  • Історію можна вивчати за:
  • Документальними й деякими художніми фільмами;
  • каналами в YouTube із мапами, інфографікою та іншими динамічними елементами;
  • настільними іграми.
  • Географію й біологію легко зобразити, тож можете пошукати:
  • Випуски каналу Discovery та схожими до нього;
  • мобільні застосунки;
  • інтерактивні онлайн-платформи.
  • Для мовних і літературних предметів найперше почали створювати зручні інструменти:
  • Вікторини, збірники, путівники;
  • онлайн-тренажери та словники;
  • художні фільми для закріплення прочитаного й порівняння книги з кінострічкою — розуміння 2 видів мистецтва.

Спробуйте спостерегти, що найбільше з цього подобається вашому школяреві, і проблема небажання дитини вчитися стане питанням короткого проміжку часу. Такий підхід практикують у сучасних освітніх програмах, де навчання будується навколо інтересів дитини, а не навпаки.

Висновки й коментарі вчителів AP School

Коли дитина втратила інтерес до навчання, батькам важливо зрозуміти: рідко проблема в лінощах. Частіше — у втраті сенсу, перевантаженні або емоційних бар’єрах, які школяр не вміє пояснити словами.

Що допомагає повернути мотивацію до навчання:

  • спокійна розмова без осуду;
  • пояснення практичної користі знань;
  • чіткий режим занять;
  • похвала зусиль;
  • використання сучасних форматів навчання.

Вчителі AP School погоджуються з кожною порадою і наголошують на збереженні стійкого психологічного стану дитини, бо це зараз найважливіше.

  • Не всім батькам вдається бути психологами, педагогами й новаторами водночас, бо вони також вчаться, дивуються з нових технологій і шукають підтримки. І головний секрет цього матеріалу: батьки теж інколи не хочуть вчитися.

Втрачати мотивацію — це абсолютно природно, як і допускати помилки і не бажати отримати хорошу оцінку — ми це розуміємо й хочемо допомогти.Тому, друзі, ми створили школу, яка невпинно розвивається, шукає нові рішення складних проблем і має на меті підтримати батьків з такими проблемами. Тож якщо ваша дитина не хоче вчитися, пройдіть консультацію в AP School — ми спробуємо знайти підхід до вашої дитини разом.

Цікавитеся нашим навчанням?

Залишайте заявку та отримайте детальну інформацію про наші освітні послуги від менеджера